Пятница (5'Nizza) - Життя

Злітає сяйво над горами.
Вулкани міцно сплять і також бачать сни.
А люди тиснуться до крижаної брами.
В очікуванні теплої весни.

Обов’язково прийде літо.
Хвилини щастя знищать небокрай.
Стаємо невагомими як вітер.
Або тримайся міцно, або відлітай.

Після довгих ночей.
Все ж таки ранок настає.
Готовий до доброї мети.
Глибинь очей.
Нам нічого не зіпсує.
Принаймні будемо там де ти.

Життя далі йде, і хто знає, там буде.
Коли сонце з неба не впаде.
Вірю що все одно де, доля нас усіх знайде.
Почуття крила не складе.
Прямуємо туди, куди вода веде.

Зближуючись поступово.
До найвідоміших обізнаних планет.
Все не знайомо і не типово.
Як ніби чиє-то дихання у потилицю жене.

Ми всі з’явилися навмисно.
Щоб зникнути одного разу і з’явитись знов.
І поки спокій руку тисне.
Мовчання краще будь-яких розмов.

Після довгих ночей.
Все ж таки ранок настає.
Готовий до доброї мети.
Глибинь очей.
Нам нічого не зіпсує.
Принаймні будемо там, де ти.
Будемо там, де ти.

Життя далі йде, і хто знає, там буде.
Поки сонце з неба не впаде.
Вірю що все одно де, доля нас усіх знайде.
Почуття крила не складе.
Прямуємо туди, куди вода веде.